V Užhoroďi vydaly knyžku na slavjanskomu esperento

В Ужгороді видали книжку на слов’янському есперанто

Нова книжка фольклору Марморощини покликана допомогти краще зрозуміти місце та роль русинства у сучасному державотворчому процесі України.

 

Нещодавно в Ужгороді вийшла друком книжка « Фольклор підкарпатських русинів Мараморощини», авторами якої є Михайло Кемінь та Михайло Завадяк. Видання містить найбільш відомі прислів’я, загадки, крилаті вислови, фразеологізми, тексти народних пісень, що досі побутують на тій частині Закарпаття, яка раніше входила до Марамороського комітату. Книжка розрахована для широкого кола читачів, а найперше для тих, хто цікавиться життям наших предків, їх мовно-етнічними та культурними надбаннями.

 

Значимість цієї збірки важко переоцінити. Адже саме в народній творчості - піснях, легендах, приказках, загадках тощо міститься величезний об’єм різноманітної інформації про народ, про всі сторони його життя протягом багатьох століть.

 

Надруковані авторами народні перлини передані за літературною граматикою Івана Гарайди (1941 рік), вона найбільш повно відтворює численні русинські говори і краще за інші сприймається в сучасності. Загалом прийнято вважати, що русинська мова – це своєрідне слов’янське есперанто. Не випадково і теперішній закарпатський русин, який знає і береже мову своїх батьків і дідів, без проблем порозуміється з будь-яким слов’янином.

 

Свою фольклорну книжку М. Кемінь та М. Завадяк як справжні патріоти рідного краю присвятили майбутньому сторіччю Сен-Жерменського договору. У післямові до видання вони нагадують про знакову подію історії, коли у 1919 році світова спільнота міжнародним документом закріпила повну незалежність Чехословаччини, включно з автономною територією русинів на південь від Карпат (Підкарпатська Русь). Для народу Підкарпаття це мало історичне значення – світові держави офіційно визнали русинів окремою титульною нацією, яка живе на землі своїх предків.

 

Та ця радість національного визнання тривала недовго. Комуністичний радянський режим на чолі зі Сталіном, захопивши нові території за Карпатами, зневажив Сен-Жерменським договором і заборонив національність «русин». Ота ганебна сталінська заборона, на жаль, продовжує діяти по сей день вже в новій Україні, навіть після Революції гідності. Це при тому, що устремління закарпатських русинів до самовизначення як у минулому, так і зараз позбавлені будь-якого сепаратизму і мають на меті лише протистояти асиміляції, аби зберегти себе як окремий етнос із багатовіковою культурою, материнською мовою, звичаями та іншими національними цінностями.

 

Фольклорна книжка Михайла Кеміня та Михайла Завадяка заслуговує на увагу тим, що не тільки містить оригінальний матеріал з усної народної творчості Мараморощини, але й допомагає читачам краще зрозуміти русинську ідею, зірвати чужорідний ярлик сепаратизму, який вперто чіпляють на русинство його опоненти.

 

Zdroj: 

http://goloskarpat.info/culture/5530f0fdb0a9f/?hootPostID=59490191c5e83286f99fd908350f3bbd