V Zyndranovij pochoronyly Fedora Goča
В Зындрановій похоронили Федора Ґоча
В четвер, 8. червця/юнія 2018 р., в Зындрановій прошли похоронны богослужыня культурно-політичного діяча Федора Ґоча. Попращати ся з покійным пришли чысленно лемківскы і украіньскы соспільно-культурны активісты, делеґациі з Польщы, Словациі і Украіны.
Богослужыня зачали ся перед хыжом Федора Ґоча, де труна з тілом покійного пращала ся з ґаздівком і найблизшом родином. Короткє казаня выголосил о. Юлиян Феленчак з Морохова. Дальше кондукт перешол до поблизкой церкви св. Миколая. Літургію очелил владыка перемышльско-ґорлицкой єпархіі архієпископ Паісий при участи священників парохій з Лемковины і священника з Пряшівщыны.
В проповіди владыка Паісий підкрислил, што Федор Ґоч был будівничым зындранівской церкви, першого православного храму на Лемковині, побудуваного по ІІ світовій войні. Споминал на рокы німецкой окупациі, вязніня, выселіня, нелегкого повороту. Владыка спомянул на «лемківскій рай на земли», фунґуючий такой од 1968 р. Музей Лемківской Культуры в Зындрановій, котрий основал Федор Ґоч, якій зберігал там материяльну спадковину Лемковины. Лист од владыкы Авеля, архієпископа люблиньско-холмской єпархіі прочытал о. Роман Дубец.
На похороні присутны были лемківскы соспільно-культурно-політичны діячы поколіня Федора Ґоча. Прибыли Маестро Ярослав Трохановскій, Павел Стефановскій, Петро Трохановскій-Мурянка, Адам Барна. Сучасны лемківскы орґанізациі были представляны через Андрия Копчу, Штефана і Северияна Косовскых зо Стоваришыня Лемків, Наталию Малецку-Новак зо Стоваришыня «Руска Бурса» з Ґорлиц, Юрия Стариньского з ЛАПіТ «Кычера» з Ліґниці. Украіньскы орґанізациі репрезентували м.ін. Григорий Куприянович з Украіньского Товариства з Люблина і Штефан Гладик та Василь Шлянта з Обєднаня Лемків.
Прибыли делеґациі з Украіны і Словациі. Присутний был проф. Микола Мушынка з Курова, Владимір Шандаля зо Свидника. Локальны власти репрезентуваны были бургомайстром Дуклі Анджейом Бытнаром та пріматором словацкого міста Свидник Яном Голодняком. Присутны были пожарникы з місцевой Добровільной Протиогньовой Стражы та репрезентанты інчых ґруп і середовиск.
Феодора Ґоча пращали щыры приятелі Лемків з польского середовиска, м.ін. Антоний Крог, Єжы Чайковскій, Збіґнєв Волянін, Станіслав Криціньскій і Тадеуш Кєлбасіньскій.
На зындранівскым теметові голос мали представникы меншын при Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Польской Республикы. Выступили Мирослава Копыстяньска, як репрезентантка лемківской меншыны, та Григорий Куприянович, як репрезентант украіньской меншыны. Василь Шлянта прочытал верш Александра Маслея. Послідню проповід над труном выголосил о. Петро Пупчык з Крениці.
На погребинах споминове слово на покійного выголосили Мария Туцка, Юрий Стариньскій, Ярослав Трохановскій, Адам Барна, Андрий Копча, о. Роман Яґєлло, парох польскокатолицкой парохіі і дальшы жалобникы. Юлия Дошна заспівала смутну лемківску пісню.
Федор Ґоч спочал в рідній земли, близко плеканого роками музею. Лишыл жену Марию, сынів Богдана і Романа з родином.
Zdroj:
http://www.lem.fm/v-zyindranoviy-pohoronili-fedora-gocha/
В четвер, 8. червця/юнія 2018 р., в Зындрановій прошли похоронны богослужыня культурно-політичного діяча Федора Ґоча. Попращати ся з покійным пришли чысленно лемківскы і украіньскы соспільно-культурны активісты, делеґациі з Польщы, Словациі і Украіны.
Богослужыня зачали ся перед хыжом Федора Ґоча, де труна з тілом покійного пращала ся з ґаздівком і найблизшом родином. Короткє казаня выголосил о. Юлиян Феленчак з Морохова. Дальше кондукт перешол до поблизкой церкви св. Миколая. Літургію очелил владыка перемышльско-ґорлицкой єпархіі архієпископ Паісий при участи священників парохій з Лемковины і священника з Пряшівщыны.
В проповіди владыка Паісий підкрислил, што Федор Ґоч был будівничым зындранівской церкви, першого православного храму на Лемковині, побудуваного по ІІ світовій войні. Споминал на рокы німецкой окупациі, вязніня, выселіня, нелегкого повороту. Владыка спомянул на «лемківскій рай на земли», фунґуючий такой од 1968 р. Музей Лемківской Культуры в Зындрановій, котрий основал Федор Ґоч, якій зберігал там материяльну спадковину Лемковины. Лист од владыкы Авеля, архієпископа люблиньско-холмской єпархіі прочытал о. Роман Дубец.
На похороні присутны были лемківскы соспільно-культурно-політичны діячы поколіня Федора Ґоча. Прибыли Маестро Ярослав Трохановскій, Павел Стефановскій, Петро Трохановскій-Мурянка, Адам Барна. Сучасны лемківскы орґанізациі были представляны через Андрия Копчу, Штефана і Северияна Косовскых зо Стоваришыня Лемків, Наталию Малецку-Новак зо Стоваришыня «Руска Бурса» з Ґорлиц, Юрия Стариньского з ЛАПіТ «Кычера» з Ліґниці. Украіньскы орґанізациі репрезентували м.ін. Григорий Куприянович з Украіньского Товариства з Люблина і Штефан Гладик та Василь Шлянта з Обєднаня Лемків.
Прибыли делеґациі з Украіны і Словациі. Присутний был проф. Микола Мушынка з Курова, Владимір Шандаля зо Свидника. Локальны власти репрезентуваны были бургомайстром Дуклі Анджейом Бытнаром та пріматором словацкого міста Свидник Яном Голодняком. Присутны были пожарникы з місцевой Добровільной Протиогньовой Стражы та репрезентанты інчых ґруп і середовиск.
Феодора Ґоча пращали щыры приятелі Лемків з польского середовиска, м.ін. Антоний Крог, Єжы Чайковскій, Збіґнєв Волянін, Станіслав Криціньскій і Тадеуш Кєлбасіньскій.
На зындранівскым теметові голос мали представникы меншын при Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Польской Республикы. Выступили Мирослава Копыстяньска, як репрезентантка лемківской меншыны, та Григорий Куприянович, як репрезентант украіньской меншыны. Василь Шлянта прочытал верш Александра Маслея. Послідню проповід над труном выголосил о. Петро Пупчык з Крениці.
На погребинах споминове слово на покійного выголосили Мария Туцка, Юрий Стариньскій, Ярослав Трохановскій, Адам Барна, Андрий Копча, о. Роман Яґєлло, парох польскокатолицкой парохіі і дальшы жалобникы. Юлия Дошна заспівала смутну лемківску пісню.
Федор Ґоч спочал в рідній земли, близко плеканого роками музею. Лишыл жену Марию, сынів Богдана і Романа з родином.
Zdroj:
http://www.lem.fm/v-zyindranoviy-pohoronili-fedora-gocha/
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej oper…
01.03.2026
PSK: Týždeň slovenských knižníc ponúkne besedy, výstavy, workshopy, kvízy aj kino medzi knihami
Jarné prázdniny sa budú v Prešovskom kraji niesť v duchu čítania, kvalitnej literatúry a pestrej palety knižničných podujatí. V pondelok 2. marca totiž štartuje Týždeň slovenských knižníc, počas ktorého si atraktívne podujatia zam…
23.02.2026
Ivan Soták *1929 †2026
Zomrel Ivan Soták, zakladateľ Katedry fyzikálnej chémie Univerzity P. J. Šafárika. Mal 96 rokov
Róbert Bejda
redaktor, webeditor
Univerzita Pavla Jozefa Šafárika prišla o jedného zo svojich bývalých významných zamestnancov. Vo veku 96 rok…
21.02.2026
Před 35 lety vznikla Společnost přátel Podkarpatské Rusi
Agáta Pilátová
Na počátku všeho stálo jedno setkání. Na jaře roku 1990, jen několik měsíců po pádu komunistického režimu v Československu, vyšel v tehdejším týdeníku Tvorba zásadní a velmi pozoruhodný článek básníka a publicisty Jaromíra Hořc…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Ujko Vasyľ: Suť rusnaci, kotry dumajuť - pyty treba vecej, ale suť i taky, kotry dumajuť - pyty treba menše. Ale jak sami vydyte, zhoda miži nyma u jedňim - pyty treba...!
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať