Vinec Biľakovi

Вінець Білякови

За комуністів было в Чехословакії, як і в іншых „братьскых“ державах, вшытко контрольоване. Наприклад існовали різны комісії, котры рішыли културу. Кідь хотіла даяка музична ґрупа офіціално грати, робити концерты, мусила перейти єднов таков комісійов. Філмы на тім были так само. І могли бы сьме продовжовати.

В тых комісіях векшынов не сиділи даякы досправдовы фаховці, котры ся розуміли до уменя. Там такых ани не требало. Там требало людей, котры оцінять, ці ґрупа, філм, умелецькый твор або автор сам не є шкодный режіму. Ці то не є штось проти режіма, якыйсь імперіалістічный контрабанд, котрый бы ся в тайности запровадив до нашого соціалістічного уменя і тым огрозив нашу робочу класу.

З несподіваньом єм недавно пришов на то, же такым комісіям якбач іщі не є цалком конець. Же хтось іщі жыє перед роком 1989 і наіншталовав ся до функції члена комісії, котра днесь рішать, жебы не зопсути нашу робочу, русиньску класу.

Перед пару місцями Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска докінчіло далшый свій філм під назвов В хападлах міцных світа. Битва підкарпатьскых Русинів о місце в родині Европскых народів. Філм є присвяченый сторічніці выникнутя Чехословацькой републікы і шумні од Жатковіча аж по анексію ілуструє смутну долю Підкарпатьской Руси, котра холем на пару років могла жыти в демократічній державі, в котрій Русины зажыли свої золоты часы, з будьякого боку і будькой области бы сьме на то смотрили. Головно были державнотворным народом. У філмі знова выступать Іван Поп, русиньскый історік, о котрого якостях і знанях якбач тяжко може хтось похыбовати.

Споминаный філм, котрый уж быв пару раз промітаный перед меншов публіков і дістав позітівны одозвы, єден із співавторів, чоловік, котрый дав думку на філм – Ян Липиньскый, запропоновав орґанізаторам Русиньского фестівалу у Свіднику. Пропозіція была, жебы быв філм в рамках фестівалу одвысыланый на амфітеатрі і такым способом бы фестівал, котрый ся гордить тым, же є русиньскый, же є од Русинів про вшыткых, дав свій вклад до святкованя сторічніці сполочной державы Чехів, Словаків і Русинів, котре было оголошене Округлым столом Русинів Словеньска. Одвысыланя на амфітеатрі, де є все найвеце людей, бы не пошырило знаня о нашій богатій історії і о нашім вкладі до 1-ой Чехословацькой републікы лем Русинам, а і Нерусинам, што є так само придана вартость сама о собі. Но на велике несподіваня орґанізаторы фестівалу філм на фестівал не хотять.

Подля інформацій, ку котрым єм мав доступ, у Свіднику засідала комісія, котра вырішыла, же філм не мать добру артікулацію в бісіді Івана Попа, ідейово філм не корешпондує з посланьом фестівалу, немать потрібну умелецьку уровень на публічне промітаня і з історічного боку є міцно остров крітіков, котру собі орґанізаторы на фестівалі не можуть дозволити. Під тым вшыткым было підкреслено, же комісія має в складі фаховців на історію, декламацію, музику і фестівалову културу.

В тых днях Ян Липиньскый за Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска підписав контракт на авторьскы права на період пятьох років із чеськов державнов телевізійов. З далшов, не менше важнов телевізійов, є договор на дразі.

Чеська телевізія має за собов много меджінародных оцінінь, о їй высокій якости нихто не похыбує, зо Словакії ся много раз зо завистьов смотриме на то, яка є тота чеська, і яка тота словацьцка державна телевізія. Думам, же нихто не може повісти, же телевізія такого формату, уровни бы підписала на пять років контракт, жебы могла высылати філм, котрый має плану артікулацію, не має потребну умелецьку уровень і не може ся промітати публічно.

Єдине, з чім можеме быти согласны, є то, же філм є крітічный. В тім смыслі, же одкрыто говорить о зраді, яку на нас зробив Совітьскый союз, як Москва не дозволила нашым воякам прямо освободжовати чехословацьку теріторію, загнали їх на Дуклю, де їх много вмерло і вшытко лем зато, жебы міг союз по войні як свіжый колач на тепші взяти собі нашу теріторію, хоць нашы вояци войовали і зато, бо хотіли обновити републіку. Но не думам собі, же то є остра крітіка. Є то просто одкрыте росповіданя о історії так, яков она є.

І так ся діставаме ку тому, же у Свіднику вытворила ся якась комісія, котра кадрує, і під псевдоарґументами о низкій якости, планій умелецькій уровни, дозерать на то, жебы меджі нашу робочу класу не запроваджали ся думкы імперіалістічны, котры суть проти нашых братів, проти нашой Москвы. Смутне.

Я знам, же орґанізаторам ся любить, кідь каждый рік прийде хтось з російской амбасады, чують ся, же їм то піднимать рівень фестівалу а докінця їм може поможуть позганяти (або і дофінанцовати) даяку „файну“ ґрупу братів в сорочках, котра заспівать на фестівалі Калинку так прекрасно, же плакати од щастя буде пів амфітеатру. Но орґанізаторы бы собі мали усвідомити, же тот фестівал має быти першорядно о Русинах, про Русинів, кідьже жадають на нього грошы ґрантовы, з русинськго розрахунку, а не о тім, жебы быти добрый в очах Москвы і мати російскый репертоар. І мали бы собі усвідомити, же в так важнім році, коли святкуєме нашу державу, тот філм на русиньскый фестівал належыть, бо є о Русинах і є про Русинів. О тім, же там шторік діставать великый простор нерусинськый проґрам, ліпше повіджено словацькый і чісто комерчный, о котрого умелецькій якости бы скоріше мала рішыти тота комісія, радше не бісідую.

Комісія у Свіднику вказала, же партайны орґаны не счезли роком 1989. Мінімално у Свіднику лем чекали на добру принагоду, коли ся будуть чути коло властей і будуть комісіонално кадровати і обгайовати „правилны погляды“. Кідьже подля вшыткого ся філм, котрый мав завершыти остатній день на амфітеатрі, на фестівал не дістане, бо політічно не перешов, рекомендую, жебы орґанізаторы намісто філму завершыли фестівал кладжіньом вінців на памятник Біляка. Честь труда, товарищи!

ПЕТРО МЕДВІДЬ

http://www.lem.fm/vinets-bilyakovi/

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.