Výzva vedcom od Oblastnej rady Rusínov na Zakarpatí

Багатьма сучасними фольклористами на теренах нашого краю проводиться запис таких народно-фольклорних зразків, як казка/ легенда, переказ, оповідь, фігля й пісня-коломийка. Ведеться не тільки запис, але з'явилося й цілий ряд видань-збірників, зокрема записами пісень та мелодій. Такий активний інтерес до нашого фольклору можна б вітати, якби...не умисний плагіат нашиш русинських фольклорних скарбів, так званими ново-спеченими закарпатськими українцями, котрі безсоромно перекладають, переробляють тексти наших русинських співанок і не посилаючись, навіть, на їх русинське походження, видають як українські народні пісні.

Все, що було створено віками корінним народом нашого краю-русинами, зволі Києва і Москви в 1945 році перероблялося і продовжає перероблятись на радянсько - український спосіб. Збірник Закарпатських народних пісень М. Iречка засвідчує, що ті русинські співанки, які поміщені у збірнику, перероблені на українську мову. Тому смішно читати і слухати їх: "кохаю", "кохаю", коли у нас кохали /відгодовували/ випря чи іншу тварину на м"ясо чи продаж. Ніколи у нас не '"якщокали',' а казали "ябы", "кобн і т. д.

Нажаль, ця практика плагіату з русинського і видання за українське продовжується й сьгодні в суверенній Україні. Підтвердженням вищесказаного є щойно видана збірка' пісень записаних Василем Кобалем та Іваном Хлантою. У збірці багато русинських співанок, але проти жодної з них не стоїть позначка, що це -русинська пісня. Авторами не просто зроблений запис, а здійснена переробка, переклад русинського тексту на український. Серед дослідників і науковців така фальсифікація оригіналів текстів називається плагіатом, умисним ігноруванням русинської народної творчості. Тобто плагіат -це вже судова справа.

Обласна Рада Русинів Закарпаття, як виразник інтересів русинського народу, звертається до науковців, фольклористів, педагогів, літераторів і всіх творчих людей берегти і примножувати русинську народну творчість. Закликаємо всіх тверезо мислячих людей не робити зло корінному русинському народу, не робити вигляд ніби русинів не було й не є. Така, зневага донього більше не пройде. Згідно останнього перепису населення, хоч і був сфальсифікований, в області записалося русинами більше 10 тисяч осіб. І хоч у краї фактично проживає більше 70 тисяч русинів, але і ті 10 тисяч патріотів, що записалися русинами, вимагають до себе поваги.Недопустимо, щоб русинські народні пісні Закарпаття присвоювались іншим націям.

Звернення прийнято на засіданні президії НРРЗ 15 липня 2006 року.
м. Ужгород, вул Православна Набережна, 21