Zakarpatski rusyny kodyfikuvaly svoju movu
Закарпатські русини кодифікували свою мову
У суботу, 19 липня, Закарпатське обласне науково-культурологічне товариство ім.О.Духновича презентувало 4 лінгвістичні видання, які ляжуть в основу кодифікації русинської мови. Серед них Русинсько-російсько-українсько-латинський словник лінгвістичної термінології, Орфографічно-орфоепічний словник русинської мови, Граматика русинської літературної мови та Правила русинського правопису.
Шлях від ідеї до її матеріального втілення у книзі пройшов немалий. Вперше члени товариства заговорили про це ще у 2002 році. Попереду була кропітка робота, чимало досліджень, порівнянь із граматиками, які були написані раніше. Зокрема, упорядники 4 згаданих книг опиралися на документи, граматики Андрія Бачинського, Михайла Лучкая, Івана Панькевича, Августина Волошина та багатьох інших діячів та науковців.
«Перед нами було чимало питань: як писати, як називати, як усе впорядкувати. У результаті тривалих дискусій, опираючись на граматики відомих русинських будителів, ми все ж дійшли спільної думки. І сьогодні маємо результат. Це не ідеальна робота, бо ідеалу не існує. Але ми вже наблизилися до того, як би то все мало бути. І це дуже добре», - доповідав на засіданні товариства відомий громадський діяч, упорядник кількох із презентованих посібників Михайло Алмашій.
Для того, щоб розпочати процес кодифікації русинської мови, до комплекту потрібна ще одна книга – по веденню ділової документації русинською мовою. Михайло Алмашій планує невдовзі розпочати роботу і над нею.
«Кодифікаційні матеріали побачили світ за сприяння народного депутата України Івана Бушка. Вдалося надрукувати по 150 примірників кожного з посібників», - зазначив голова товариства Юрій Продан. - Частину з них народний депутат передасть у парламентську бібліотеку, комітет з національних меншин, а також науковим експертам. Решту буде розповсюджено в області, зокрема, серед русинських письменників, журналістів, а також їх подарують бібліотекам і освітнім установам.
«Пророблена дуже велика робота. Тримаючи у руках ці кодифікаційні матеріали, ніхто не посміє тепер сказати, що нас, русинів, немає», - зазначив Юрій Продан.
Zdroj: http://transkarpatia.net/transcarpathia/actual/33456-zakarpatsk-rusini-kodifkuvali-svoyu-movu.html
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Rozdumy Vasyľa:
-Našov jem soj frajirku, volyv jem soj vzjaty hypoteku...!
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať