Žvidali zme sja Bogdana Gambaľa, direktora radia Lem.fm...

 
Пане Ґамбаль, коли і як выникло ваше інтернетове радийо? Кого думка то была?
Радийо Руской Бурсы Лем.фм возникло докладні 1. червця 2011 рока о годині 6.00 по полудни. Думку про заложыня лемківского радийа носил єм в собі долго. Але был клопіт того рода, же не мож было робити шыткого нараз. Я єм си в думках деяк заплянувал діяня, котры (на мою думку) сут пріоритетовы для Лемків і іх поступово реалізуєме ци то в рамках Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях ци шырше разом з инчыма леківскыма орґанізациямы.
Разом реактивувалисме в 1991 році передвоєнне Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях , бо думал єм же лем в тот спосіб користаючы з правных записив і леґітимуючы ся такыма самыма статутовыма цілямы діянь, як передвоєнного товариства буде можлива борба про зворот соспільного маєтку Лемків. Маєток тот был знаціналізуваний незгідні з правом по выселеню Лемків. Тот зворот, котрий был барз тяжкiй был дотля найвекшым успіхом шыткых членів нашого Стоваришыня і тых котры поперли нашы стремліня.
Руска Бурса має уж 103 рокы. Будынок бурсы был в катастрофслным технічным стані, за то од 2006 рока вели сме його ремонт. Такий ремонт скінчыли сме в 2010 році і тепер мож войты до будунку і не бояти ся о своє жытя. Дякую при нагоді тым членам, котры найвеце сил і старань доложили до того жебы при тым ремонті помочы - Андрійови і Петрови Малецкым і Ірені Квоці. Тот найвекший успіх - одзисканя прав маєтковых до бурсы был можливий завдякы детермінациі і безкомпромісовости др Олені Дуць-Файфер.
Од даґдe двох років зачал єм брати уділ в стрічах з передставителямы державных власти і ведучыма державных медів. Часто чул єм ламенты, же для державных медів то лем клопіт тоты менчыновы проґрамы, же гідні коштуют, і же на приклад Лемкы або Украінці, котры сут в невеликых групах розсіяны по велькым терені, роблят клопіт публичным медиям з запевнініом емісиі в вельо тереновых осередках телевізіи ци радия. В звязку з популярністю інтернету і легкым до нього доступом і то по цілым світі - дішол єм до концепциі, же маме дост тых нарікань, котры не ведут доникаль і треба нам Лемкам робити своі недержавны медия. Але узнал єм, же єст шанса на успіх такого інтернетового (на разі) радия товды коли буде оно перше і ровды наша ініциятива має шансу на успіх.
Про то о пляні, котрий мал єм в голові од 2007 рока не бесідувал єм з никым. Штосым повіл але лем єдному приятельови в 2010 році, бо был час на выступліня з внеском до державы о ґрант на покликаня того радия. Колим ся дознал, же достанеме грошы деякы грошы, зачали сме комплетувати радийовий ансамбль і ґратя до реалізаций награнь і емісийне.
 
Тіко осіб робит у Лем.фм ? Яку проґраму трансмітуєте?
Тепер в Радию Руской Бурсы ЛЕМ.фм роблят як спілпрацівникы редакторе 6 осіб - Настка Тылявска, Демко Трохановскій, Павло Малецкій, Слявко Загорскій, Богдан Ґамбаль і новий наш камарат Павло Ханас.  Высиламе 24 години на добу. Векшіст програму то єст музыка з ріжных стран світа, але пріритет то для нас музыка русиньска ци тіж музыка котру творят Русине. Даєме такы проґрамы авторскы,  як – слуховиска, в кторых чытаны сут творы лемківскых - русиньскых писатели, "На крылах істориі" - історичне cлуховиско, реляциі з подій, трансмісиі, концерт желань, "Пропаґанда" - мій проґрам опіній про нашу достоменніст , "Духовна музыка", "Гравце"'- музыка і не лем з ріжных стран сьвіта, лекциі лемківского языка  і языкознавчий програм Демка Трохановского "Язазыковий Гокус-Покус",  і проґрам зо шеляякым змістом "Боіско". Даєме штоден премєру єдного або двох проґамів а пак повтаряме, каждий проґрам 6 годин пізніше для Гамерикы. Надаєме ріжну музыку - головні музыку котру мож назвати - музыка світа, але тіже джаз, фольк, хорову, церковну, рокову і класичну. найваце стараме ся давати русиньской - то є наш пріоритет. 
 
Де можеме слухати ваше радийо? Тіко слухачив реґіструєте?
Радийо мож слухати на інтернеті на сторонах радия www.lem.fm . Маме стале чысло слухачи, але я не можу зрадити вам кільо. Aле, як нам повіл знаєемий радийовец з польского радия "'Радіофонія" незьлі а навет задивлений был, же зобралисме сталых слухачы так скоро.
Коли зачали сме высилати, то доставали сме од раз ентузиястичны рецензиі - головні з Полщы. Але я єм ся чудувал, же ся нам вписало на нашого Фейсбука гідні Русинів зо Сльовенска і писали же ся ім подабат. Колим ся іх звідувал - што ім ся подабат в радийи котре ма 2 тыжні і єст чысто непрофесінальне? То писали, што є оно "модерне". Но не нам оціняти ци то добрі ци то зьлі? Мене тото чудує, бо в вас не такий розгляс і не така традиция, рівен і професіоналізм.
 
Колискай великов думков на світовых конґресох Русинів было створити Карпатске радіо про Русинів? Чи ваше радіо то початок того сна?
Є то єст моя мрія. Зато бесідуєме, котра година в Ужгороді а котра во Свиднику  а котра в Ґожові і котра в Маямі - жебысме ся поряхували, кільо нас є, де сме, і якы сме? Є можливе покликати всерусиньскє інтернетове радийо - реалізувати авдициі в осередках русинскых - зробити студіо там, де єст векший потенциял русинский - в нас потрібна є редакция і на Лемковині і на заході Польщы в Лігниці.  Думам о певных спіпрацівниках. Уж на Украіні маме свого редактора, котрий буде нам робил реляциі з лемківскых подій одтамаль. Дале глядаме редактора -особливі зо Словеньска...
Єст тіж велика потреба, жебы сме мали доступ до тых награнь архівальных редакциі русиньской словацкого радия, котры створены сут од 1934 рока, а днес замкнены в архіві Словенскго Раозглясу деси в Братиславі. То бы был для нас вшыткых Русинів - трезор не до перецініня.
Старайте ся Русине зо Сльовенска о то, або поможте нам о тот овертий доступ до архівів старати ся. Жебысме могли легко з тых то матерлів користали.

Дякую за бішіду, повну єнтузіазму...

Здравлю!  З руснацкым поздоровлініом для Вас і вшыткых нашых
Ґамбаль Богдан – Лем.фм

Бішіду віл Янко Липинскый